Поселення трипільської культури. Українські археологи розповіли про результат розкопок в Івано-Франківській області

Археологи на місці розкопок (Фото:Відділ археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України/facebook)

У польовому сезоні 2023 року Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України спільно з МГНО «Дубенський археологічний осередок» провели дослідження поблизу села Спас на Івано-Франківщині. Крип’якевича НАН України спільно з МГНО «Дубенський археологічний осередок» провели дослідження поблизу села Спас на Івано-Франківщині.

Про це повідомляє пресслужба Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. І. Крип’якевича НАН України.

До експедиції увійшли: Яна Яковишина, Марія Войтович та Максим Мельничук. Її метою було визначення відносної хронології трипільського етапу заселення місцевого археологічного об’єкта.

Пам’ятка, відкрита Богданом Томенчуком у 1970-х роках, являє собою двошарове укріплене поселення, що належить до часів енеоліту і раннього заліза. Влітку 1984 року Лариса Крушельницька та Дмитро Павлів провели археологічні дослідження, які виявили структуру поселення. У 2017 році короткочасні розвідки були проведені Тарасом Ткачуком.

Завданням поточного етапу було визначення часових рамок трипільського етапу населення об’єкта. Археологічні розкопки виявили трипільський майданчик і господарську яму із залишками житлової споруди. Хоча частина споруд зруйнована, залишки надають матеріал для визначення, що трипільський горизонт пам’ятки належить до етапу ВІ-ВІІ, що входить до заліщицької групи.

Це поселення є одним із найбільших трипільських об’єктів у Карпатах на даному часовому етапі.

На подив, об’єкти часу раннього заліза не було виявлено, але було виявлено відповідний культурний шар із фрагментами кераміки.

Археологи з жалем відзначають, що пам’ятка поступово руйнується через зсувні процеси, що особливо помітно на південному боці мису. Розкоп № 1 1984 року, розташований на південному краю поселення, зазнав обвалу, втративши більшу частину своїх розмірів згідно зі звітом Л. Крушельницької.

Залишається невирішеним питання часу зведення оборонних конструкцій на поселенні — валу та рову, додаючи загадковості цьому археологічному пазлу.

Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут